Цокотнеча

Словник Грінченка

Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж. 1) Рѣзкій и быстрый стукъ. 2) Стрекотаніе. 3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. Св. Л. 280.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦОКОТНЕ́ЧА, і, жін., розм. Те саме, що цокотання. ЦОКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням цокотати і звуки, утворювані цією дією. Воднораз пролунали густим цокотанням сотні підвід (Григорій Епік, Тв., 1958, 350); У цокотанні сусіди вона чула гіркий глум над її материнським жалем (Панас Мирний, II, 1954, 319); На другім тоці.. чути було цокотання жінок і дівчат (Іван Франко, III, 1950, 270).

Словник відмінків