Озимина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:16, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.