Салогуб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:03, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина очкур, чубрій; а селянин міщанина салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.