Цокотун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:32, 24 листопада 2015; Регурецька Вікторія (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦОКОТУ́Н, а, чол., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.
Словник синонімів Полюги
ЩЕБЕТАТИ (про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
[slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html]
ЩЕБЕТАТИ щебетать; щёлкать; щекотать