Божниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:57, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Божниця, -ці, ж. 1) = Божник. Мил. 170. 2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п’яниця каже: «ідімо до коршмиці». Ном. № 11728. Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Св. Л. 86. Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Гн. І. 41. Ум. Божничка.
