Рейвах

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.


Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 490.

РЕ́ЙВАХ, у, чол., розм.

1. Безладна біганина, метушня. — А в тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81); Хрещениця лежала коло матері. Байдужими очима споглядала весь той рейвах, що творився тут заради неї (Яків Качура, II, 1958, 11); // Галас, крик з приводу чого-небудь. [Сидір:] Грицьку! Пильнуй ти, братику, своєї справи, держи якийсь порядок з людьми. А то наробили жінки такий рейвах, що десь і в Москві уже чути (Петро Козланюк, Щури.., 1956, 255); — Чого ж ви такий рейвах підняли? Ощаджуйте свої сили, а то видихнетесь на дрібне, — а коли дійде, слухайте, до істотного, то чим будете горлати? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 475).

2. Безладно розкидані предмети, речі. Захар помітив серед того рейваху ступу, рало, різьбленого кужеля.. і ще багато інших предметів, про які вже й забули (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 110); Прибравши рейвах, що вчинив був жандарм, вона поставила на стіл вечерю, але ніхто, навіть найменша Марійка, не взявся за ложку (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 64).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання