Ковпак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:34, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ковпак, -ка, м. 1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак. Мет. 194. 2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Грин. III. 358. Ум. Ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок. Чуб. V. 20.
