Шкуратяний
Зміст
Словник Грінченка
Шкуратя́ний, -а, -е. Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. У якому капшуці ваші гроші? У шкуратяному гаманці. О. 1862. IX. 121.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШКУРАТЯ́НИЙ, а, е, розм. Прикм. до шкурат./ Два здоровенних чорних пацюки (а по-галицькому — щури) вскочили вночі до кабінету, почувши, що пахне чимсь шкуратяним (Володимир Самійленко, II, 1958, 292); Великого сміху наробила його довжелезна, завдовжки з аршин шапка, вся із шкуратяних шматків різної масті: білої, сивої, чорної, рудої, червоної... (Минуле українського театру, 1953, 22); // Виготовлений з шкури (у 2 знач.). Книжки були.. в шкуратяній оправі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 381); Шкуратяний фартух, що ковалі На ноги напинають проти іскор, Каве узяв та й почепив на спис, І зараз бучу збив по всім базарі (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 173); В дверях стояла низенька особа, вся зіщулена. Її нахиляла додолу пузата шкуратяна потерта тека (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 252).
Ілюстрації
|
|
|
|
