Казатель
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:02, 24 листопада 2015; Ovhoncharuk.pi12 (обговорення • внесок)
Зміст
«Словарь української мови»
Каза́тель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Сучасні словники
Каза́тель - Учитель, проповедник, наставник.
Не книжныя ученики Духь твой Святый казатели яви. (Стихь. вь ср. веч)
Казатель – человек передающий накопленные знания своим подопечным.
Ілюстрації
{
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 207.
- Полный церковно-славянский словарь (с внесеніемъ въ него важнѣйшихъ древне-русскихъ словъ и выраженій)/Уклад. Дьяченко . -М.: Издательский отдел Московского патриархата,1993.- Ст. 241
