Мир

Мир, -ру, м. 1) = Світ. Хто ж тепер буде миром управляти? Драг. 2) Народъ. Цілий день у суботу мирумиру до їх приходило прощаться. ЗОЮР. II. 285. Одходило й приходило до хати миру хто хотів. МВ. (О. 1862. І. 91). На пристані миру такого, що страх. Канев. у. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. Левиц. 4) Hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. Ном. № 7872. 5) Миром. Миром і Богу добре молитися. Ном. № 10734. 6) Миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? Мирно, Богу дякувать! Вх. Зн. 36. 7) Мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. ЗЮЗО. І. 124. б) Dracocephalum Ruyschiana L. ЗЮЗО. І. 121.