Слабий

Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Левиц. Пов. 288. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Канев. у. Батько слабий лежить. Канев. у. Ум. Слабенький, слабе́сенький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЛАБИ́Й, а, е. 1. Хворий, недужий. У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик (Леся Українка, III, 1952, 487); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (Нечуй-Левицький II, 1956, 211); — Слабий я був, не міг битися, але ж не здригнулася рука: вабив ротмістра, як собаку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 410); * У порівняннях. — Чого він став такий блідий, як смерть, та нижденний, неначе слабий? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 344); // у знач. ім. слабий, бого, чол.; слаба, бої, жін. Хвора людина. [Диякон (до Нартала):] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Леся Українка, II, 1951, 406); [Писар:] Гарна бісова дівчина: оком поведе — й слабого з постелі зведе(Карпенко-Карий, I, 1960, 47); Слаба жалібно стогнала день і ніч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); // на що, рідко чим. Хворий якою-небудь хворобою; ,у якого щось болить. Недавно оселився тут один галичанин, слабий на туберкульоз (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408); Миша давно вже поїхав у Холм, хоч трохи пізніше, як усі гімназисти, бо був слабий на горло (Леся Українка, V, 1956, 8); Червоні заплакані очі були сухі, як у людей, слабих гарячкою (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 69); // Який не відзначається міцністю (про здоров'я). Дорош знав, що працювати фізично йому буде тяжко, бо здоров'я його Ще слабе (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 110); // Який функціонує з відхиленнями від норми (про організм, його орган). Слабий організм; Слабі легені; Слабе серце. 2. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Слабий, боязливий, негарний з лиця, Він сирота був, без гнізда, без вітця (Іван Франко, XIII, 1954, 412); Третій чоловік, низенький, слабий, навіть трохи горбатенький, був усім відомий Коростильов(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 464); // у знач. ім. слабий, бого, чол.; слаба, бої, жін. Той, хто не має великої фізичної сили. Слабий з дужим не борись (Номис, 1864, № 1417); Хома любив Павла так, як слабий любить сильного (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372); // В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.). Смирнесенько коло молодиці сиділа ся дівчинка малая,.. часом горнучись до старої, що її з плачем обнімала й пригортала слабими, недолугими руками (Марко Вовчок, I, 1955, 369); Вона бігла, хоч ноги в неї були слабіші, ніж вчора (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); // Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін. Тоді я був після хвороби ще слабий. Тепер трохи подужчав (Панас Мирний, V, 1955, 423); — Запав я у сніг; хоч що вже мучусь, не здвигну [сани] й на п'ядь. Конята змучені, і я слабий (Іван Франко, XIII, 1954, 38); Обличчя дівчинки порожевіло, але вона була ще така слаба, що не могла говорити і лежала з закритими очима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 429); // Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. — Як я одружився, на перший рік послав нам бог сина, оцього Івана. Уродився він дуже слабий (Олекса Стороженко, I, 1957, 214); // Який погано, повільно росте (про рослину); // Який втратив колишню гостроту, притупився (про слух, зір, пам'ять). Не його слабим очам продивитися ту густу темноту, яка зараз обняла хату!.. (Панас Мирний, I, 1954, 321). ♦ Слаба стать див. стать; Слабий як учетверо мотуз, ірон. — дужий, сильний. 3. Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером. Його натура була слаба,.. він хотів, як кажуть, щоб упасти і не вабитися (Панас Мирний, III, 1954, 186); Між родиною в печері На спині, слабий душею, Атта Троль лежить, задумавсь (Леся Українка, IV, 1954, 142). 4. Який не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. [Старий:] Той християнський бог від наших слабший, лиш над хоробами він має силу (Леся Українка, II, 1951, 519); Слаба держава; // у знач. ім. слабий, бого, чол.; слаба, бої, жін. Той, хто не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37); Ленін іде! Слово його беріте, Бідні, обдерті, слабі (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 5); // Який втратив свою воєнну міць, здатність до опору, наступу і т. ін. (про армію, її підрозділ). 5. Незначний силою, ступенем вияву. Я упав від мук; Захитався стяг в слабім стиску рук Серед темрява непрохідної (Павло Грабовський, I, 1959, 343); Із слабим шумом, схожим на шум тополиного листу, злітали [посмітюхи] поперед морди коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99); Слабий посміх; // Неяскравий, тьмяний. В обозі Турна тихо стало, І тілько-тілько що блищало Од слабих блідих огоньків [вогників] (Іван Котляревський, I, 1952, 220); Де-не-де блищали на стовпах ліхтарі-керосинки, кладучи слабі відсвіти на землю (Олесь Гончар, I, 1959, 37); // Неголосний, Все це сказано було поволі, хоча слабим, але рівним і рішучим голосом(Іван Франко, VI, 1951, 300); // Незначний, малий. Треба було робити, не дивлячись ні на слабу силу, ні на нездорове тіло, щоб не пропасти з голоду (Панас Мирний, I, 1954, 50); — Моя душа занадто мала для великих терпінь, мої сили занадто слабі... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 223).

Слабий вислів (вираз) — вислів, який не може передати всієї повноти почуттів, думок і т. ін. Я тпак звик до тебе, ні, це слабий вираз, краще, так поріднився з тобою, що ти мені потрібна, як повітря, як вода... (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 149).

6. Непереконливий, необґрунтований. Слабий доказ. 7. Який не досягає потрібного рівня розвитку; відсталий. — Ферма в нас була слаба, породистих корів не було, а тепер у артілі є новий завфермою, він це діло повернув(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 178); // Який не має певних знань, навиків і т. ін. Слабий фахівець; // Недосконалий у художньому відношенні. Поряд з хорошими віршами є вірші слабі, розтягнуті (Радянське літературознавство, 1, 1962, 13). ♦ Слаба голова — те саме, що Слабка голова (див. слабкий); Слаба струна (струнка) див. струна, струнка; Слабе місце; Слаба сторона — те саме, що Слабке місце; Слабка сторона (див. слабкий). Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], колупають дорогу, луплять в лоб, шукають слабого місця в броні (Юрій Яновський, 1,1954, 54); — Я знаю їх [панів] слабі сторони, їх привички, їх непрактичність, непорадність, негосподарність (Іван Франко, VII, 1951, 231); Слабий на утори див. утори.

"Словопедія"

Словник синонімів Полюги СЛАБИЙ (який має невелику фізичну силу) слабкий, кволий, хирлявий, несильний, безсилий. Словник синонімів СЛАБИЙ хворий, недужий; (силою, вдачею) СЛАБКИЙ; слабенький, слабовитий. Фразеологічний словник української мови СЛАБИЙ болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко). прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) (ро́ду людсько́го) збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався (Дмитро) триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала (хазяйка), а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський). слабка́ (слаба́) га́йка у кого і без додатка. Нездатний, неспроможний виконувати якусь роботу, завдання і т. ін. — Не кепкуй, Юрку, з обушка. Обушок своє діло зробив… Та ще подекуди й робить… Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка (Остап Вишня).

«Словники України on-line»

слаби́й – прикметник ________________________________________ відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р. називний слаби́й слаба́ слабе́ слабі́ родовий слабо́го слабо́ї слабо́го слаби́х давальний слабо́му слабі́й слабо́му слаби́м знахідний слабо́го, слаби́й слабу́ слабе́ слаби́х, слабі́ орудний слаби́м слабо́ю слаби́м слаби́ми місцевий на/у слабо́му, слабі́м на/у слабі́й на/у слабо́му, слабі́м на/у слаби́х

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Слабий - weak

Ілюстрації