Горювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:12, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Нп. Употребляется возвратная форма безлично: горюється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
