Рябий

Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. Ум. Рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ряби́й, а́, е́. 1. Покритий плямами іншого кольору чи відтінку, що виділяються на тлі основного. / Забарвлений у різні, переважно яскраві кольори з узорами різного кольору. □ строкатий. 2. Покритий ластовинням або шрамами від віспи. / У якого віспувате або ластовинчате обличчя. * Обо́є рябо́є, зневажл. – один другого вартий у чомусь негативному. // □ рябенький, рябесенький. 3. Укритий брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню). // □ ряботиння. (Тлумачний словник української мови)

Ряби́й, -а́, -е́. 1. Покритий плямами іншого кольору чи відтінку, що виділяються на тлі основного. / Забарвлений у різні, переважно яскраві кольори з узорами різного кольору; строкатий. // Який має неоднорідне, плямисте забарвлення (про тварин). 2. у знач. ім. ряби́й, -бо́го, ч.; ряба́, -бо́ї, ж.; рябе́, -бо́го, с.; рябі́, -би́х, мн. Тварина, що має неоднорідне, плямисте забарвлення. 3. перен. Покритий ластовинням або шрамами від віспи. / У якого віспувате або ластовинчате обличчя. // у знач. ім. ряби́й, -бо́го, ч.; ряба́, -бо́ї, ж.; рябе́, -бо́го, с. Віспувата або ластовинчата людина. 3. перен. Укритий брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню). (Великий тлумачний словник української мови)

Ряби́й віспуватий, покритий плямами або ямками іншого кольору. [1]

Ряби́й(про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), перістий, перистий, плямистий, строкатий; мурий (темно-сірий із плямами); пістрявий, зозулястий (про птахів) [2]

Ілюстрації

Медіа

Рябий

Рябий — власне, не колір, а тип забарвлення, у замовляннях є знаком обраності, сакральності. Ряба курка так само священна, як і білий півень. Згадаймо курочку-рябу із однойменої казки з космогонічним мотивом Світового яйця. З цим кольором пов’язані язичницькі імена Рябець, Рябий, Рябуха, Рябчик та ін.

Казка "Рябий"

Мене звуть Рябий. Я маленький і мешкаю в рябій казці. Там дуже затишно, але є одна особливість – навколо все рябе і всі рябі. Якщо захочеш мене відшукати – то в тебе аж в очах ряботітиме. У рябій казці дуже легко заховатися. Недалечко від рябої казки живе біла казка. Коли зайдеш до неї, то будь дуже уважним, бо можна щось важливе проґавити. Адже там усе біле-біле, немає жодної чорної смужки. А за один білий день відбувається багато білих подій. У жовтій казці завжди сонячно і тепло. Пахне жовтими млинцями з хрумкотливими краями, а навколо – безліч жовтих сонечок-кульбабок. У брунатній казці все достигає – горішки, шишки, жолуді, гриби. І навіть ти став би брунатним, якби позасмагав на сонечку. У синій казці тобі може стати трішки сумно, але зовсім трішки. Там живе синя далина, про яку так мріють люди, і Кінь Синіх Надій, який смакує синіми незабудками. У червоній казці поводься обережно. Там живе Вогнянка, яка любить пустувати і мріє втекти на волю. Її не можна в жодному разі випускати, бо Вогнянка так розгуляється на весь ліс, що не повернеш її назад ніякими благаннями. У сірій казці панує рання весна – з сірої землі пробиваються паростки, а на деревах достигають сірі бруньки. Сірий колір допомагає всім іншим кольорам. Коли вони не вміють себе показати, сірий стає поряд із ними – і враз помітно, що білий кіт геть білосніжний, а різнокольорові пташки на диво яскраві. І в кінці сірої казки сіра хмара плете веселку.