Вугол

Вугол, -гла, м. 1) = Куток. 2) = Ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВУ́ГОЛ, гла, чол., діал. 1. Ріг (у 3 знач.). Цілими годинами ходив він по вулиці, ховаючись поза вуглами домів (Іван Франко, VI, 1951, 249); Прикре непорозуміння скоїлось на тому вуглі стола, де.. сиділа Настя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 36). 2. Кут у хаті і т. ін. [Кіндрат Антонович:] Як увійде було [бакалійник] у лавку, зараз на всі чотири вугли перехреститься (Марко Кропивницький, II, 1958, 301).

Фразеологічний словник української мови

ВУГОЛ обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний). обтира́ти (потира́ти) вугли́, діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років обтирає вугли в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура). 2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів кутки обтирає (І. Чендей).

(як (мов, на́че і т. ін.)) з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий. Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч).

Орфографічний словник української мови

ву́гол іменник чоловічого роду ріг, кут у хаті діал.

Словник синонімів

ВУГОЛ д., (у хаті) кут, куток; (дому) ріг.

Ілюстрації

[[Зображення:Other195.jpg

x140px]]

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 258.