Топливо
Топливо, -ва, с. Топливо. Левиц. І. 73. Топлива нікому привезти Г. Барв. 517.
Зміст
Сучасні словники
Па́ливо (рос. топливо, англ. fuel, нім. Brennstoff m, Kraftstoff m, Treibstoff m) — горючі природні або штучні тверді, рідкі або газоподібні речовини, які при спалюванні слугують джерелом теплової енергії. Основною складовою частиною яких є вуглець. Паливо застосовуються з метою отримання теплової енергії, що виділяється при його спалюванні.
Залежно від походження розрізняють: природне паливо: нафта, вугілля, природний газ, горючі сланці, торф, деревина; штучне паливо: кокс, моторні палива, генераторні гази і ін. Найпоширенішим є органічне паливо: вугілля викопне, нафта, торф, природний газ, бензин, генераторний газ, кокс, хімічне ракетне паливо тощо. До неорганічного палива належить, наприклад, металовмісне паливо, у складі якого є чисті метали або їх хімічні сполуки.
Розвідані запаси викопного палива, млрд т у.п.: Вугілля: 799,8(Увесь світ); 72,6(Європа); 34,00(Україна)
Нафта: 199,4(Увесь світ); 3,8(Європа); 0,23(Україна) Природний газ: 172,8(Увесь світ); 6,5(Європа); 1,10(Україна)
Усього: у світі - 1172,0
у Європі - 82,9
в Україні - 35,33
За агрегатним станом і, відповідно, способом спалювання П. класифікують на тверде грудкове, пилоподібне, газоподібне (природний газ), рідке (паливна нафта, мазут, нафтопаливо), комбіноване (водовугільне, нафтовугільне) та ін. Головна характеристика П. – ціна за мДж його теплоти згоряння,його агрегатний стан (перевага надається рідкому стану),екологічні властивості продуктів спалювання.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE
