Маївка
Маї́вка — традиційні весняні розваги, гуляння в гаю, лузі чи лісі, що беруть початок від римських весняних свят на честь богині Маї (чи бога Майюса); в Україні особливо були поширені серед спудеїв і бурсаків Києво-Могилянської академії, які разом з учителями виїжджали за місто святкувати прихід весни на лоні природи.
1. У дореволюційній Росії — нелегальні збори робітників у день 1 Травня. В 1894 році робітники міста [Києва] вперше відсвяткували Перше травня, провівши в Голосіївському лісі революційну маївку (Визначні місця Укр., 1958, 60); Де ви, хлопці тямкі, Що були на маївках..? (Руд., Поезії, 1949, 5).
2. Відпочинок весною на лоні природи. [Горпина (на перелазі):] Добривечір! Хліб-сіль! Маївку справляєте? (Вас., III, 1960, 153); Ось вони цілою групою — хлопці, дівчата — сфотографовані між зеленню біля надмогильного пам’ятника батькові українського театру — Кропивницькому. Ось маївка їхня в лісопарку (Гончар, Людина.., 1960, 40).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 596.