Рябко

Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Кіев. у. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Котл. Ен. IV. 19. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... Кух. (О. 1861. XI. 27. 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. Ном. № 7129. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, котерябку! Мил. 42.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна. Вбирали [троянці] січену капусту,.. Хрін з квасом, редьку, буряки, Рябка, тетерю, саламаху (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Дома ж, перед своїми, Бондариха тепер не квапилась, а.. урочисто, мов дари, несла від печі до столу якийсь пісний куліш чи рябка (Михайло Стельмах, II, 1962, 232).

2. розм. Непородистий дворовий собака або кіт (звичайно рябої масті). Ой ти, коте рябку, Ти вимети хатку, А ти, коте сірий, Та вимети сіни (Український дитячий фольклор, 1962, 32); * У порівняннях. Дрімав [Денис], як лінивий рябко на прив'язі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 15).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 921.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 91.