Каганчик

Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С 67.

КАГА́НЧИК, а, чол. Зменш. до каганець 1. У хаті тепло, тихо, — хочі неясно: серед полу наперекинутімгорщатіледвеблищитькаганчик(ПанасМирний, II, 1954, 220); Господар.. присунувближчедо себе каганчик, щожалісномигтівкрихітнимпелюсткомвогника(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 124).

Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей(близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук , проф.. В. С. Калашника. – 2-ге вид. , випр. і доп.- Х Прапор, 2005. – С 414.

КАГАНЧИК, нця, ч. Примітивний світильник у вигляді посудини з олією (чи іншим жиром) та ґнотиком. • розм. сліпак. Аж каганці з очей посіпалися — те саме, що Аж іскри з очей посипалися.

Короткий тлумачний словник української мови (Уклад. Д.Г.Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та інші. Відп, ред. Л. Л. Гумецька ). – К.: Рад. школа, 1978. – С 101.

КАГАНЧИК, -нця, ч. Світильник у вигляді глиняної посудини, в яку наливають олію чи інший жир і кладуть ґнотик.

Ілюстрації