Чхати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:22, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чхати, чхаю, -єш, гл. 1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати. Котл. Ен. V. 34. 2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували. Ном. № 1828. 3) Чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
