Родичка

Ро́дичка, -ки, ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері. Левиц. І. 333.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт.

http://ukrlit.org/slovnyk/родичка

РО́ДИЧКА, и, ж., кому, чия, рідко кого. Жін. до ро́дич 1. — Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Мирний, III, 1954, 168); — А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись, коли її обминемо (Л. Укр., III, 1952, 507); Почали своє сімейне життя Тимко та Орися в чужій хаті, в чужих людей. Пустила їх на пожиток далека Орисина родичка — тітка Параска (Тют., Вир, 1964, 263).

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РО́ДИЧКА, и, жін., кому, чия, рідко кого. Жіночий рід до родич 1. — Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Панас Мирний, III, 1954, 168); — А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись, коли її обминемо (Леся Українка, III, 1952, 507); Почали своє сімейне життя Тимко та Орися в чужій хаті, в чужих людей. Пустила їх на пожиток далека Орисина родичка — тітка Параска (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263).

Орфографічний словник української мови

ро́дичка іменник жіночого роду, істота

Ілюстрації