Базікання

Базікання, -ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.

Зміст

БАЗІ́КАННЯ, я, сер., зневажл. Дія за значенням базікати. Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 124); Не всяке речення є думкою. Ось чому треба уникати базікання, яке часто займає багато місця в сценаріях і ні про що не говорить (Олександр Довженко, III, 1960, 200).
Базікання
від базікати. -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл.

Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. || Розповідати те, чого не можна розголошувати.