Кабанник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБА́ННИК, а, чол., заст. Той, хто торгує свинями; // Той, хто ріже свиней. Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361).


Словарь української мови
Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.

Зовнішні посилання