Кабанник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:31, 20 листопада 2015; Ivkorol.pi15 (обговорення • внесок)
Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБА́ННИК, а, чол., заст. Той, хто торгує свинями;
// Той, хто ріже свиней. Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
