Рачкувати

Рачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ползать на четверенькахъ. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. 866.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001р.)

Рачкувати, -ую, -уєш, недок., розм. Пересуватися рачки.

Тлумачний словник української мови (2002р.)

Рачкувати, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки,тобто спираючись на коліна та обидві долоні. Назад рачкувати - відступати відмовлятися від наміру, обіцянки тощо.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РАЧКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки. Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Дмитро швидко поповз далі, в гущавину. Зупинявся, припадав до снігу обличчям, відсапувався і рачкував далі (Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 13).

♦ Назад рачкувати — відступати, відмовлятися від чого-небудь (від прийнятого рішення, наміру, даного слова і т. ін.). — Ну, а я тому, що вже вмерло, що повинно було умерти, уклонятися не буду. Треба уперед йти, а не назад рачкувати! (Панас Мирний, III, 1954, 259).

Ілюстрації