Женихання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:29, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Нп. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. Жениханнячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.
