Кажанек
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:26, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кажане́к, -нка, м. 1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками. Левиц. І. 109. 2) Мѣховая или кожаная куртка. Сим. 1З8. Дома в себе вони, кажу, ходять було у дьогтяних сорочках да в дірявих кожухахъ кажанках. К. ЧР. 87. А на йому був кажанок, то з під того кажанка кров так і ллється. ЗОЮР. І. 133.
