Штиль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:09, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Штиль, м. 1) лю. Манеръ, образецъ. См. Шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.
