Жнець

Словник Бориса Грінченка

Жнець, женця, зв. женче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Макс. 105. Ум. Женчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла. Чуб. ІІІ. 234.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.

ЖНЕЦЬ, женця, чол. Той, хто жне хлібні рослини. Всі женці стояли мовчки; в їх руках наче заклякли жмені жита та серпи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 186); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4).

Ілюстрації