Дарити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дарити, -рю, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2. ДАРИТИ, дарю, дариш, недок., перех., фольк. Дарувати (у 1,2 знач.). Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла (Українські народні ліричні пісні, 1958, 228). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 212.