Весільний

Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. Весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. Весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕСІ́ЛЬНИЙ, а, е. 

1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); — Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 170).

Весільний батько — чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої. Згадав він поради свої.. і сільські весілля, на яких він грав весільного батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); Замість справжнього батька одноденний «батько» порядкував за столом, званий, весільний (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 13); Весільна мати — жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої. Сказала Світозара, що матір'ю весільною буде, А Дмитрій — батьком (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 62). 

2. у знач. ім. весільна, ної, жін. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Олекса Стороженко, I, 1957, 350); Пройду усі околиці і росяні сади, Щоб гармоністи юні весільну знов заграли (Андрій Малишко, I, 1956, 280). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 340.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВЕСІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Н.-Лев., II, 1956, 182); — Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Ткач, Плем’я.., 1961, 170). Весі́льний ба́тько — чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої. Згадав він поради свої.. і сільські весілля, на яких він грав весільного батька (Коцюб., II, 1955, 392); Замість справжнього батька одноденний "батько" порядкував за столом, званий, весільний (Гончар, Таврія, 1952, 13); Весі́льна ма́ти — жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої. Сказала Світозара, що матір’ю весільною буде, А Дмитрій — батьком (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 62). 2. у знач. ім. весі́льна, ної, ж. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Стор., І, 1957, 350); Пройду усі околиці і росяні сади, Щоб гармоністи юні весільну знов заграли (Мал., І, 1956, 280). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 340. Весільний, а, е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. Весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

весільний Прилагательное

свадебний

Весі́льний рушни́к — елемент українського традиційного весілля.Вважається, що стаючи під час вінчання на вишитий рушник, молоді отримують Благословення згори. За традицією, після весілля рушники зберігаються в сім'ї молодих як символ щасливого сімейного життя. На весільних рушниках вишивають пари таких птахів, як сокіл, індик, павич, півень (тільки не в бойовій стійці). Не вишивають зозуль — вдовиний символ, солов'їв — символ неодружених хлопців (щоб чоловік не зраджував). Всі розміри весільного рушника, ширина і довжина, повинні ділитись на 7. Вишивкою повинна бути заповнена 1/4 кожної половини рушника. Оскільки рушник певним чином символізує дорогу сімейного подружнього життя, його полотно повинно бути цілим і безперервним. В середині такого рушника не має бути мережив або тасьм. Центр рушника обов'язково повинен бути пустим, без вишивки, — Боже місце; вільна від візерунку частина уособлює зв'язок з космосом. Перший весільний танець — перший танець молодого подружжя, що слугує своєрідним переходом між першим застілля та танцями. Згідно з традицією минулого століття – це мав бути вальс. Сучасні молодята не завжди вміють його танцювати. Тому часто вибирають повільну мелодію. Крім того популярною тенденцією є постановочний танець, який вивчається під керівництвом досвідченого хореографа. Частіше всього це нескладний, але ефектний танець, що ставиться за невелику кількість занять. Весільний корова́й — великий круглий хліб. Виконує святкові та обрядові функції. В Україні коровай готують на весілля, при цьому дотримуючись певних обрядових правил. Весільні короваї готують заміжні жінки тільки тоді, коли дівчина виходить заміж. М. Ф. Сумцов пише, що коровай – священний хліб, який має велике ритуальне значення і, без сумніву, жертовний характер. Про це свідчить і його назва, близька до санскритського kravya, що з латинської мови означає м'ясо. Цього ж кореня слова корова, кров та ін. Як стверджують науковці та дослідники історії виникнення коровайництва, зокрема волиняни Віктор і Зоряна Давидюки, еволюція короваю від тваринної жертви, до короваю - жертви рослинної, вказує на різні епохи розвитку людської спільноти на Волині: мисливці – скотарі – хлібороби. А якщо це жертва, то й ставлення до неї особливе. Прикрашають складними візерунками з тіста і гілочкою калини, якій з язичницьких часів приписують містичні властивості і яка є символом кохання. Коровай вважався символом щастя і достатку. Коровай виносять на вишитому рушнику. Чим пишніший вдавався випечений коровай, тим щасливіше і багатше життя чекає молодят, які скуштували коровай. Коровай випікали багатошаровим, і ділив його хресний батько нареченого або нареченої. Верхівку віддавали молодим, середню частину — гостям, а низ, в який часто запікають монети, — музикантам. Разом з шматочком короваю молоді ділилися з гостями своїм щастям. Гості у відповідь дякували жениху і нареченій подарунками.

Словари и энциклопедии на Академике

весільний -а, -е. 1) Стос. до весілля (у 1 знач.). •• Весі́льний ба́тько — чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої. Весі́льна ма́ти — жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої. 2) у знач. ім. весі́льна, -ної, ж. Обрядова пісня, що виконується на весіллі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації