Черешня

Черешня, -ні, ж. Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. І. 132. Зеленіють по садочку черешні та вишні. Шевч. 69. Ум. Черешенька. Мет. 12.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧЕРЕ́ШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево роду вишень родини розових. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27). 2. Соковита ягода, схожа на вишню — плід цього дерева. Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 366).

"Словопедія"

ЧЕРЕШНЯ листопадне дерево родини розових, плодова культура; поширена (трапляється у дикому вигляді) в районах з помірним кліматом, культивують задля їстівних плодів (жовті, рожеві, червоні), споживають свіжими та переробленими, кісточки містять олію, яка використовується в парфумерній промисловості; деревина використовується в столярній промисловості, для виготовлення прикрас.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

черешенье "черешневый сад", укр. черешня, сербск.-цслав. чршьна, болг. череша, сербохорв. чрешња, трешња, чеш. tresne, stresne, польск. trzesnia, в.-луж. tresnja, tresen. Заимств. через др.-бав. *chersia, chersse "вишня" из народнолат. сеrеsiа (см. Шварц, AfslPh 40, 287 и сл.; ZfslPh 4, 362; Уленбек, AfslPh 15, 375; Шрадер–Неринг I, 589) или непосредственно из народнолат., потому что речь идет о культурной римской вишне и, кроме того, легче объяснить из ром. (Кипарский 110; Мейе–Вайан 90); народнолат. сеrеsiа связано с лат. сеrаsus из греч. "вишня". Сомнительно прямое заимствование праслав. *cersьnia из греч., вопреки Фасмеру (ИОРЯС 12, 2, 287), И. Шмидту (Vok. 2, 69); см. против этого Фасмер, Гр.-сл. эт. 224. •• [Подробно в последнее время см. Мошинский, Zasiag, стр. 276 и сл. – Т.]

«Словники України on-line»

чере́шня – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний чере́шня чере́шні родовий чере́шні чере́шень давальний чере́шні чере́шням