Змій
Змій, змія, м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так денебудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. 9. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Ум. Змійок. Рудч. Ск. II. 187.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. рідко. Те саме, що змія 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Іван Франко, VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Микола Зеров, Вибр., 1966, 243); Взимку їхній палац з білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (Михайло Стельмах, I, 1962, 12); * У порівняннях. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Аркан, як змій, з руки стрибнув (Микола Бажан, Роки, 1957, 235).
2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. В скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год — полозом.., а треті сім год живе змієм із крилами, — такі великі, як у вітряка... (Борис Грінченко, II, 1963, 332); Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій, Очі полум'ям горіли (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248); * У порівняннях. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилась, як гадина, і оперезала півнеба (Нечуй-Левицький, II, 1950, 389); Високий ватаг.. обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320).
3. заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. [Василь:] То не він [чоловік] же вигадував той гріх. Його хтось другий, кажуть, підвів. [Маруся:] Дух злий, увійшовши у змія, спокусив [чоловіка] (Панас Мирний, V, 1955, 106); — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника] (Петро Колесник, Терен.., 1959, 229).
4. перен. Про підступну, хитру людину. — Еней злий змій, — не чоловік! (Іван Котляревський, I, 1952, 84); Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народі (Олександр Довженко, I, 1958, 415); // Про злого, сильного і підступного ворога. Наростає лють... Це гармати б'ють, подихає змій, і встає в огні Харків вдалині, рідний Харків мій (Володимир Сосюра, II, 1958, 273); Ми за нашу Вкраїну Вбили змія з Берліна, Замели пожарину з двора (Андрій Малишко, Любов, 1946, 72); // Уживається як лайливе слово. — Біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих..» (Тарас Шевченко, I, 1963, 249); Обняв Гавран дівчиноньку: — А, добув таки я любу! — Помиливсь, турецький змію (Павло Грабовський, I, 1959, 268).
5. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря. — Ой, вітряно нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 63); Одне з улюблених занять учнів — це. пускання повітряних зміїв. Для виготовлення змія треба мати папір і соснові дранки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 187). ♦ Зелений змій — горілка. [Соняшник:] А я, гадаєте, з порожніми руками? (Виймає пляшку). [Паливода:] Щодо мене, я утримуюсь. Зелений змій — ворог соціалістичної моралі (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 89); Напитися (попитися і т. ін.) до зеленого (блакитного) змія — до нестями сп'яніти. Раз попилися опришки до блакитного змія (Гнат Хоткевич, II, 1966, 207).
ЗМІЙ змія, гадюка; (казковий) дракон; (у Біблії) диявол; (хто) демон, Мефістофель, підступна істота, пор. СУПОСТАТ
Змій – іменник чоловічого роду, істота (про підступну людину) відмінок однина множина називний змій змі́ї родовий змі́я змі́їв давальний змі́єві, змі́ю змі́ям знахідний змі́я змі́їв орудний змі́єм змі́ями місцевий на/у змі́єві, змі́ї, змі́ю на/у змі́ях кличний змі́ю змі́ї
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Змей м. 1) а) Сказочное крылатое чудовище с туловищем змеи, пожирающее людей и животных; дракон. б) перен. Изделие из листа бумаги или ткани с наклеенными ...
Змей-горыныч м. Мифическое существо, крылатое чудовище с туловищем змеи, являющееся воплощением зла и насилия (в русских народных сказках).
Змейка 1. ж. разг. Фигура пилотажа, при которой самолет последовательно переходит из одного разворота в другой. 2. ж. разг. 1) То, что напоминает маленькую ...
Змейковый прил. Имеющий форму змейки (2*1).
Змея 1. ж. Пресмыкающееся с длинным извивающимся телом, покрытым чешуей (обычно с ядовитыми зубами). 2. м. и ж. разг. Коварный, хитрый, злой человек.
змій (зменшене — змійо́к; ж. змії́ха)— казкова істота з крилами і тулубом плазуна, наділена незвичайною силою; дракон; за повір’ям, може сильно шкодити людині; у народних оповіданнях виступає як зла сила (наприклад вихор), демон; коли летить, залишає по собі вогненний слід (в основі може лежати непоясненне в давнину явище метеоритів); можливо, звідси вірування, що змій може нападати на сонце чи місяць і викликати їхнє затемнення; пожирає людей (одного з таких багатоголових зміїв убив святий Юрій; див. ще Гео́ргія Побідоно́сця день 1); як перелесник, змій-спокусник вступає у співжиття з деякими жінками: якщо жінка худа, аж світиться, це певна ознака, що до неї ночами літає змій; у Б. Грінченка «Під тихими вербами»: «А ще нечистий літає змієм-перелесником. Як побачиш на дорозі стрічку або поясок, — ніколи не бери. Одна жінка знайшла та й заховала в скриню. А то був змій-перелесник. З того часу став літати до неї і жити, як чоловік із жінкою, а вона зсохла, змарніла і вмерла»; відомою також є символіка вогне́нного змі́я (спокусника), що літає до жінок; є одним із відгалужень купальського міфу; як представник нечистих сил може перевтілюватися: ударившись об землю, прибирає вигляду молодого привабливого парубка; заманюючи дівчат, підкидає на дорогу шовкову хустку, перстень чи запаску — котра підніме, до тієї він ходить ночами у вигляді парубка і висмоктує кров; змій також полює за людськими душами; міфологічне уявлення про змія, у яке вірили трипільці: існувало два змії — добрий Індра і злий Вану; рік починався з того, що Індра перемагав злого Вану, який тримав яйце (ядро) в покорі і розливав його на 4 частини — 4 річних цикли (зима, весна, літо, осінь); див. ще гадю́ка, переле́сник. Глянув [Гриць] вниз, та ізлякався. Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій Очі полум’ям горіли (Я. Щоголев); Па тім острові в горі повикопувані глибокі і великі печери, в котрих, розказують люди, колись, ще за Володимира святого, ховався змій; з того часу і острів той прозивається Зміїним (О. Стороженко).
Іноземні словники
Змій(істота) - dragon
Змій(іграшка) - kite
