Дідуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:52, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дідуга, -ги, дідуган, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти старий дідуга, ізігнувся як дуга. Нп. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79.
