Літати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:40, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка генген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.