Грабіж
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:24, 5 листопада 2015; Vvkostiuk.is15 (обговорення • внесок)
Грабіж, -жу, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у.
Сучасні словники
[1]
Тлумачення слова у сучасних словниках ГРАБІ́Ж, бежу, чол.
1. Розбійницьке загарбання володінь, викрадення чужого майна; грабунок. Як сарана, налітали вони [татари] на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і бранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 158).
2. перен. Нещадна експлуатація, збиткові угоди; побори, здирство. .. вся історія капіталу є історія насильств і грабежу, крові і бруду (Ленін, 21, 1950, 82); — Концесія — грабіж для Росії, але єдиний «рентабельний» захід бодай до того часу, «поки Росія перестане бути такою побитою і незаможною!» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 44).
Ілюстрації
|
|
|
