Отрута
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:07, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.