Хурчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:49, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.