Губань
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:20, 1 листопада 2015; Avsyvoraksha.is15 (обговорення • внесок)
Губань, -ня, м. '
Словник Грінченка і сучасність
Слова, що додав(ла)
ГУБА́НЬ, я, чол., розм. Людина з великими губами. — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Леся Українка, III, 1952, 747). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 186.
