Ябедник

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Словник Грінченка

Ябедник, -ка, м. Ябедникъ. О. 1862. VIII. 21.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Я́БЕДНИК, а, чол., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. — Знаєте що, — зашавкотів він. — ..Треба дізнатись, хто писав жалобу... Коли справді Порох — тоді нічого й казати... Ябедник писав! Хто повірить ябедникові? (Панас Мирний, I, 1949, 387); Ось і Брикун якраз виходить з похилої старої хати. Одяг, постать, хода, — достойність! не впізнати колишнього першого ябедника і склочника (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 541).