Ябедник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:06, 1 листопада 2015; Yokatsimon.is15 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Ябедник, -ка, м. Ябедникъ. О. 1862. VIII. 21.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Я́БЕДНИК, а, чол., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. — Знаєте що, — зашавкотів він. — ..Треба дізнатись, хто писав жалобу... Коли справді Порох — тоді нічого й казати... Ябедник писав! Хто повірить ябедникові? (Панас Мирний, I, 1949, 387); Ось і Брикун якраз виходить з похилої старої хати. Одяг, постать, хода, — достойність! не впізнати колишнього першого ябедника і склочника (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 541).
Словник синонімів
ЯБЕДНИК
брехун, набреха, донощик, с наклепник, жм. ябеда
Українсько-англійський словник
ябедник talebearer