Обговорення:Ажень

Словник Грінченка і сучасність

Слова, що додав(ла)

Словник української мови (http://sum.in.ua/s/adresuvaty) Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186). 2. перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Павло Загребельний, Спека, 1961, 81).

Публічний електронний словник українскьої мови (http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8)

1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Дор., Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Коцюб., III, 1956, 186).

2. перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Загреб., Спека, 1961, 81).

Український тлумачний словник

-у́ю, -у́єш, недок. і док., перех. 1) Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. 2) перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.).

x140px