Дебелий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:33, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дебелий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч. Ум. Дебеленький, дебелесенький, дебельненький.
