Божевільник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:45, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.