Сіяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:34, 1 жовтня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сіяти, -яю, -єш, гл. = Сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Сіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Мет. 27. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. № 1576. — во́ду. Кропить водой. Шух. І. 179.
