Міркувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:36, 10 квітня 2015; Vvtkachenko.is14 (обговорення • внесок)
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. №71. Міркує той, хто нужду знає. Гліб. 1. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу. Левиц. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
