Спати

Спати,сплю, спиш, гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать.

Сучасні словники

Підручник «Нормальна фізіологія». За ред. В. І. Філімонова. Київ, 1994

Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.

СПАТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Іван Котляревський, I, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний, I, 1954, 79); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 191); На високому стовбурі старого в яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Олександр Довженко, I, 1958, 85); * Образно. Ще сонце спить, пташки мовчать (Тарас Шевченко, I, 1963, 304); Відео