|
|
|
Відео
Цікаві факти
Ліщина звичайна (кора)
Кору ліщини (яку заготовляють навесні) використовують при малярії; при варикозному розширенні вен, перифлебіті, капілярних геморрагіях, варикозних виразках. Настій кори ліщини є в’яжучим, протидизентерійним, жарознижувальним засобом.
Листям ліщини лікують гіпертрофію передміхурової залози, рекомендують вживати при гіпертонічниій хворобі, захворюваннях нирок, варикозному розширенні вен.
Горіхи ліщини застосовують при кровохарканні, сечокам’яній хворобі, метеоризмі, бронхіті та гарячкових станах. Подріблені горіхи змішані з яєчним жовтком використовують при опіках. Олію з горіхів ліщини вживають при жовчокам’яній хворобі, епілепсії; втирають в шкіру голови для зміцнення волосся.
Докладніше http://fitodom.com/uk/herbs/show/name/lishchina-zvichayna-kora/latin/corylus-avelana/price/12/pkg/50/id/34
Значення в словниках
Словник української мови:
ЛІЩИНА, и, жін.
1. Кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами. Кажуть люди, що ліщина Уродила густо; А як в торбу подивлюся, Так у їй і пусто (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 133); Лишіть мені одну живу берізку, Один-єдиний свіжий кущ ліщини (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 95);
// Тонка, гнучка гілка з цього куща. Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).
2. Чагарник з кущів цієї рослини. Ліщина була така густа, що за десять кроків не видно людини (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 137); Тепер в ліщину зайдем серед дубів старих. — Ану, хто перший знайде на цім кущі горіх? (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 534.
1. Кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами. Кажуть люди, що ліщина Уродила густо; А як в торбу подивлюся, Так у їй і пусто (Щог., Поезії, 1958, 133); Лишіть мені одну живу берізку, Один-єдиний свіжий кущ ліщини (Мур., Осінні сурми, 1964, 95); // Тонка, гнучка гілка з цього куща. Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (Н.-Лев., II, 1956, 354).
2. Чагарник з кущів цієї рослини. Ліщина була така густа, що за десять кроків не видно людини (Шер., В партиз. загонах, 1947, 137); Тепер в ліщину зайдем серед дубів старих. — Ану, хто перший знайде на цім кущі горіх? (Забіла, У.. світ, 1960, 62).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 340.
ліщи́на (зменшене і пестливе — ліщинка, ліщи́нонька) — кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами; за прикметою, «зацвіла ліщина — пора сіяти моркву, мак, петрушку»; деревину використовують у столярних роботах, для плетіння кошиків, для виготовлення обручів; у народнопісенній творчості символізує дівчину: «Ой, не шуми, ліщинонько, та й не розвивайся, не плач, не плач, дівчинонько, та й не віддавайся»; рубання ліщини, як і кали́ни (див.), символізує заручення дівчини чи одруження проти її волі: «Не рубай ліщини, най горішки родить. Не бери дівчиноньки, най ще рік походить. Зелена ліщина, як ся розвивала, Плакала дівчина, як ся віддавала».
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
|