Терен
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 1 жовтня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Терен, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Нп.
Терен, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. Теренець, терено́к, тернок, терночок.
