Велико

Велико, нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам’яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. Величко.

Сучасні словник

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИКО, присл., заст.

1. У великій мірі; дуже. А він таки любив її велико (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 465); Велико врадувалися всі звірі, почувши таке ласкаве слово від свого царя (Іван Франко, III, 1950, 229).

2. Багато. Багато було їй діла в господі, велико печалі на серці (Марко Вовчок, I, 1955, 257).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.

«Словники України on-line»

ве́лико - прислівник

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ВЕЛИКОРОССИЯ стар. Великая Россия (в XVI-XVII вв., напр. Котошихин); см. Первольф. AfslPh 8, 23. Калька греч. ` (в грам. с 1347 г.; см. Ламанский, ЖСт., 1891, No ...

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

сильно Наречие

нареч. сильно; дужо; міцно ~но сказать — перебільшити;

(очень) дуже; сильно; (в большой степени) притьмом и притьмом, притьма и притьма

сильно ТолкованиеПеревод

Словари и энциклопедии на Академике

сильно присл. 1) Присл. до сильний 1), 4), 6), 7). 2) розм. Великою мірою, надто, надзвичайно.

Ілюстрації