Дракон
Зміст
Словник Грінченка
Дракон, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. Шевч. II. 169. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137.
СловОпис
У коді сторінки дописуємо текст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія, що пожирає людей і тварин. Все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Він.. тихо розповідає про книжки, які колись читав. Це було щось краще за казку, в них [книжках] не було відьом, зміїв і драконів (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 11); * У порівняннях. Гей, до зброї! бийте в дзвони! Вудьте смілі, як дракони! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 115); Довгі пасма густого смоляного диму потяглися в повітрі чорним драконом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).
2. перен. Про жорстоку, безжалісну людину. [Алілуя:] Дракон! Добре, хоч повіявся у Москву. Хай летить, хай! Там йому кінець один (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 64).
3. Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. З рептилій слід ще назвати оригінальну ящірку — літаючого дракона (Посібник з зоогеографії, 1956, 81).
Ілюстрації
|
|
|
|
